Батькам 1-4 класів

 Батькам

«Психологічні особливості гармонійного виховання дитини

молодшого шкільного віку»

Молодший шкільний вік - це період розвитку дітей від 6-7 до 10-11 років, що відповідає періоду їхнього навчання в початковій школі.

Забезпечення успішності гармонійного виховання молодших школярів потребує врахування таких вікових психологічних особливостей:

- потреби дитини в ігровій діяльності;

- неможливості довго займатися монотонною діяльністю.

Крім того, дітям даного віку притаманні:

• довільність(здатність свідомо докладати вольових зусиль, здійснюючи певні дії);
• розбіжність між моральними знаннями і реальною поведінкою (діти можуть знати, що вчиняють погано, алесхильні керуватися власними бажаннями);
• переоцінювання власних моральних якостей і недооцінювання їх в однолітків;
• схильність доінтенсивного засвоєння моральних знань(завдяки активному накопиченню досвіду соціальної поведінки);
• зростання ролі ровесників у процесі дорослішання (у 1-2 класах діти віддають перевагу взаємодії з учителем, тоді як у 3-4 класах проявляють інтерес до спілкування з однолітками).

На жаль, дитинство не є безтурботним. Суспільство досить агресивне, щоб бути затишним для дитячої душі. Дорослі все більше переймаються задоволенням власних потреб, а діти все частіше виступають інструментом досягнення батьківської мети. Кожна дитина по-своєму реагує на стрес. Деякі діти повертаються до дитячих форм поведінки, при цьому смокчуть великий палець, гризуть олівця, або можуть мочитися у ліжко. Інші діти, переживаючи стрес, часто ізолюються, мовчать, проявляють ознаки депресії. Для інших типів нервової системи у стресі властива дратівливість, вербальна і невербальна агресія, імпульсивність поведінки, конфліктність.

Щоб допомогти дитині впоратися із стресом, треба мати терпіння, час і знання.

Пропонуємо вам деякі прийоми, які дозволять вашій дитині гармонійно розвиватися та бути успішною у переборенні стресових впливів.

Згадайте, як відчувають стрес діти.Для цього треба згадати, як ви самі у дитинстві переживали стрес. Спробуйте побачити ситуацію з точки зору дитини. Відчуйте себе на її місці.

Дайте дитині достатньо часу для того, щоб все пояснити. Так як і дорослі, діти, можуть потребувати часу для того, щоб виговоритись. Відшукайте хвилинку часу, щоб вислухати дитячі проблеми. Важливо, щоб ви тільки слухали і не намагались повчати чи робити зауваження.

Підготуйте дитину до незапланованих поворотів у житті.«Я боюсь тебе до тих пір, поки не дам тобі ім'я». Ця фраза нам знайома. Ми добре знаємо, що нова життєва ситуація, у якій ми можемо опинитеся, нас насторожує і лякає. Тому вам важливо розповідати дітям про можливі життєві негаразди, які можуть з ними трапитись. Наприклад, дитині якій будуть видаляти гланди, слід розповісти про користь такого хірургічного втручання, і що їй доведеться побувати у лікарні. Дитина, батьки якої переїжджають у новий мікрорайон, місто, має мати можливість завчасно побачити свій новий будинок і свою нову школу. Чим більше отримає інформації ваша дитина про ваші плани, тим меншу силу буде мати стрес, якого вона зазнає.

Не вимагайте від дитини ТІЛЬКИ хороших оцінок і доброї поведінки.Дуже часто діти переживають стрес по причині певних очікувань дорослих. Дитина дуже рідко може повністю відповідати вимогам батьків. Якщо хочете - то ніколи! Зменшіть силу своїх очікувань і подивіться на емоційний стан дитини.

Як ліквідувати нервовий тік? На думку багатьох спеціалістів, кращий спосіб позбавити дитину нервового тіку полягає у тому, щоб не звертати на нього уваги. Якщо ви постійно наголошуєте дитині про те, що у неї щось не гаразд, то цим ви тільки посилите її хвилювання. Нервовий тік - це спосіб повідомити вам про внутрішні проблеми дитини. Як тільки батьки зрозуміють відчуття дитини, тік часто зникає. Батькам і учителям слід слідкувати за іншими симптомами, які можуть супроводжувати нервовий тік. Зміни у настрої, страхи, проблеми з увагою, зниження рівня активності - все це може бути ознаками депресії і тривожного розладу. У даному випадку треба звернутись по допомогу до психолога чи педіатра.

Допоможіть дитині. Ваші діти мають знати, що ви - безпечна бухта, куди вони можуть повернутися, коли з ними щось трапиться. Дитина, яка впевнена у своїх батьках і яка їм довіряє, яка знає, що вони прийдуть їй на допомогу у випадку труднощів, краще від інших адаптується до життєвих проблем і стійко вміє їх переживати. Дитині-дошкільнику у прямому смислі можна подати руку допомоги. Якщо дитина боїться темряви і не може відпустити вашу руку - скажіть їй: «Я знаю, що тобі страшно, але я допоможу тобі». Для підлітка будуть доречними слова: «Я знаю, що у тебе виникли труднощі з друзями, але я знаю, що ти впораєшся сам. Якщо щось не вийде і я буду потрібним тобі, то я поряд ».

Розкажіть про свої спогади. Розкажіть дітям про свої життєві проблеми, про свої злети і падіння, і поясніть як ви перебороли стресові ситуації. Розкажіть історії свого дитинства про те, що вам дошкуляло і що вам не подобалося. Такі розмови з дитиною зроблять її більш емоційно стійкою.

Покажіть свої навички контролю стресу.Намагайтеся володіти собою у стресових ситуаціях. Намагайтеся зберігати спокій у період життєвих проблем і тим самим показувати приклад власній дитині. Це самий дієвий психотерапевтичний метод.

Встановіть певні рамки позашкільним заняттям.Дитина, яка записана до великої кількості шкільних гуртків, секцій є кандидатом номер один для стресу. Батькам і учителям слід встановити розумні рамки для позашкільних занять. Не потрапте у капкан: «Ми заплатили багато грошей за цю скрипку, тому тобі доведеться займатися у музичній школі».Зміцніть відчуття впевненості у собі.Люди, які впевнені у собі, дивляться на стресові ситуації не як на труднощі, а як на можливість перевірити свої сили.

Допоможіть своїй дитині відшукати щось у собі, що змусить її поважати себе. Говоріть частіше: «На тебе можна покластися, молодець!». Відмічайте кожний дитячий позитив.

Демонструйте дітям свою любов!